Вуликотерапія для дітей

Про сприятливий вплив на здоров`я людини перебування на пасіці, контакту з бджолами було відомо здавна. Проте клінічне підтвердження і наукове обгрунтування вуликотерапія отримала лише на початку XXI століття, зі зміною і розширенням ставлення до поняття «апітерапія»:
- У 50-х роках минулого століття – це метод лікування бджолиною отрутою;
- У 80-90-х роках XX століття – це метод профілактики й лікування біологічними продуктами бджільництва;
- В XXI столітті – це метод біокорекції й підтримки гомеостазу за допомогою бджолиної сім`ї.
Вуликотерапія – напрямок апітерапії, що базується на близькому контакті пацієнта і бджолиних сімей. У цьому контексті поняття «вуликотерапія» можна розглядати не тільки як цілющий сон на вуликах-лежаках, а й перебування поблизу вулика, сидіння, притулившись до стінки вулика, спостереження за життєдіяльністю бджіл і т.п. Вуликотерапія – ідеальний метод оздоровлення дітей (безпечний, нешкідливий, гармонійний дитячому організму, пов`язаний із позитивними емоціями, доступний, економічно вигідний). Ефективність вуликотерапії в дитячому віці набагато вища, ніж у дорослих, тому що діти значно ближчі до Природи.

Основні механізми вуликотерапіі, значимі в дитячому та підлітковому віці

1. «Живе» тепло, що виділяє бджолина сім`я. Підтримується температура людського тіла - 36 градусів. Вулик-лежак як теплоносій з малою теплопровідністю забезпечує тепловий потік невеликої інтенсивності, що найбільш оптимально для досягнення оздоровчого ефекту, особливо в дитячому віці.
2. Мікровібрації, створювані помахами крил бджіл та їх роботою у вулику. Своєрідний лікувальний вібромасаж. Доведено позитивний вплив мікровібрацій (раніше вважався шкідливими) на стан, функціонування, захист і відновлення всіх органів та систем організму людини. «Біологічні мікровібрації є ресурсом здоров`я та активного довголіття, який потрібно всіляко використовувати» (В`ячеслав Федоров, член Академії медико-технічних наук Росії, ведучий спеціаліст в області мікробіомеханіки). Мікровібрації, створювані бджлиною сім`єю, найбільш фізіологічні сумісні для організму людини (і особливо дитини).
3. Інгаляції вуликового повітря, наповненого цілющими ароматом продуктів бджільництва (меду, прополісу, воску, перги), а також збагаченого киснем зеленого покриву пасіки й від’ємно зарядженими іонами, що утворюються в результаті польоту бджіл. «Вуликове повітря найбільш позитивним чином впливає на підтримання в здоровому стані серцево-судинної, травної та дихальнної систем» (Б.А.Охотский, 1990 р.).
4. Акустичний вплив – монотонний гул бджолиної сім`ї. Своєрідна «бджолина медитація», що знімає втому. Дослідження частотно-хвильових характеристик шуму, виробленого здоровою бджолиною сім`єю, а також його впливу на структури головного мозку доводять його релаксуючий, антидепресивний і гармонізуючий вплив на психоемоційний статус людини.
5. Взаємодія біополів бджолиної сім`ї та людини – корекція, вирівнювання і збагачення біополя людини за допомогою близького контакту з потужним біоенергоінформаційним егрегором бджолиної сім`ї. Особливе місце в цьому процесі займає розплід. Існують дослідження, що доводять спорідненість біополів людини і бджоли (тим більше, що дитина молодша).
6. Сенсорно-емоційний вплив. Вигляд пасіки, бджіл, їх діяльності, «бджолиних будиночків» та квітучої природи через зоровий аналізатор безпосередньо впливає на лімбічну систему дитини, викликаючи позитивні емоції та вироблення ендорфінів, стимулюючи її творчі здібності, розвиток мови і когнітивних функцій, можливість продуктивного спілкування.
7. Програмування психіки. Перебування в безпосередньому контакті з бджолиною сім`єю й одночасне спостереження за життям бджіл – унікальний сеанс психотерапії. Єднання з Природою переключає свідомість і підсвідомість дитини на принципово інший рівень мислення, відволікає від шкідливих залежностей (в т.ч. ігрової) і в підсумку сприяє формуванню здорового трибу життя.

Біологічний і терапевтичний вплив вуликотерапії

(Підтверджений тривалим клінічним спостереженням із застосуванням лабораторних, інструментальних та статистичних досліджень)

1. Серцево-судинна система:
- поліпшення мозкового та периферійного кровообігу;
- збільшення серцевого викиду;
- стабілізація артеріального тиску;
- поліпшення мікроциркуляції, зміцнення судинної стінки.

2. Нервова та ендокринна система:
- гармонізація балансу симпатичної і парасимпатичної нервової системи;
- поліпшення показників нейрогуморальної регуляції;
- оптимізація обмінних процесів.

3. Дихальна система:
- поліпшення показників зовнішнього дихання;
- бронхолітичний ефект.

4. Психоемоційна сфера:
- глибока релаксація, купірування фізичної та емоційної втоми;
- наповнення енергією, підвищення працездатності. Отримано дані про те, що енергетичне біополе людини після відпочинку на вулику зростає в 5 разів;
- зменшення стресової активності, раціональний баланс процесів збудження і гальмування за рахунок оптимальної седативної та тонізуючої дії;
- поліпшення когнітивних функцій: сприйняття, запам`ятовування, спілкування, здатності до навчання, підвищення ефективності виховного процесу;

5. Загальні ефекти:
- посилення очищення і регенерації тканин;
- поліпшення показників імунітету, підвищення реактивності і адаптогенності організму, зниження показників захворюваності;
- гармонізація фізичного, нервово-психічного і статевого розвитку.

Показання до застосування вуликотерапії з лікувальною метою

У ранньому віці:
1. Перинатальне ураження центральної нервової системи та його наслідки (гіпертензійний синдром, синдром гіперзбудливості, гіперактивності, затримка фізичного, статико-моторного і нервово-психічного розвитку);
2. Дитячий церебральний параліч;
3. Анемія (в поєднанні з внутрішнім прийомом БАПП);
4. Дизбіоз, функціональний розлад шлунково-кишкового тракту, синдром мальабсорбції;
5. Клінічні прояви аномалій конституції (діатези);
6. Часті й тривалі застуди;
7. Проблеми годувальниці (порушення лактації: гіпогалактія, лактостаз, гіперлакторея, синдром післяпологової депресії).

У старшому і підлітковому віці:
1. Вегето-судинні дистонії (цефалгії, кардіалгії, коливання артеріального тиску, емоційна лабільність, вегетативні розлади внутрішніх органів);
2. Захворювання дихальної системи та ЛОР-органів (бронхіальна астма, стани реконвалесценції після пневмонії, бронхіту, тривалий рефлекторний кашель, аденоїдні вегетації носоглотки, гіпертрофія піднебінних мигдалин, вазомоторний риніт, синусит);
3. Захворювання опорно-рухового апарату травматичного та дистрофічного характеру (реабілітація після переломів кісток, пошкоджень зв`язкового апарату й м`язів, остеохондроз, остеохондропатія, реактивний артрит, хвороба Осгуд-Шлеттера, міозит);
4. Захворювання ендокринної системи (гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, ожиріння, білково-енергетична недостатність, захворювання щитовидної залози, цукровий діабет та порушення толерантності до глюкози, вугрова хвороба, стан після опромінення);
5. Захворювання сечостатевої системи (дізметаболічна нефропатія, інфекції сечостатевих шляхів, хронічний пієлонефрит, гломерулонефрит, нефроптоз);
6. Нервово-психічні захворювання (патохарактерологічний розвиток особистості, когнітивні розлади, агресивність, розгальмування, аутистична поведінка, неврози, неврастенії, порушення сну, енурез, синдром хронічної втомленості);
7. Імунодефіцитні стани, порушення періоду адаптації в дитячих освітніх установах.
З профілактичною метою для збереження та підтримки здоров`я та гармонійного розвитку вуликотерапія може бути рекомендована всім дітям і підліткам при відсутності протипоказань.

Протипоказання до застосування вуликотерапії з лікувальною метою

Абсолютні
1. Справжня алергія до продуктів бджільництва;
2. Онкологічні захворювання злоякісної природи;
3. Туберкульоз (але не тубіфіювання!);
4. Металізовані конструкції всередині організму (штучні суглоби, внутрішньочерепні пластини та ін.), кардіостимулятор.

Відносні
1. Гострі інфекційні захворювання;
2. Гарячковий стан;
3. Новоутворення доброякісної природи;
4. Великі конкременти в жовчному міхурі і нирках;
5. Виражений атеросклероз (у дитячому віці практично не зустрічається);
6. Патохарактерологічний розвиток особистості (синдром гіперреактивності).

Для підвищення ефективності вуликотерапії її слід проводити на тлі:
- Достатнього вживання чистої води (вода – ідеальний провідник і матриця);
- Винятки або обмеження нездорової, сурогатної їжі, генетично модифікованих продуктів;
- Комплексного використання біологічно активних продуктів бджільництва (всередину, на шкіру та слизові та ін.)

Вуликотерапію в дитячому віці не слід проводити одночасно з наступними методами оздоровлення:
- Фізіотерапія (особливо електрофізичні та магніто-резонансні методи);
- Загальний масаж (особливо тонізуючі методики);
- Апітоксинотерапія (в день постановки бджіл).

Технічне забезпечення

Для більш тісного контакту з бджолиною сім`єю лежак прикривається лише простирадлом. При використанні матрацу він має бути виготовлений лише з природніх матеріалів (в якості наповнювача – сіно, солома, мох, висівки, деревна стружка Використання очерету є спірним, тому що більшість болотних рослин є «енергетичними вампірами»). Укривання ковдрою – суто індивідуальне, залежить від мети.
При проведенні вуликотерапії у дітей мають використовуватися спеціальні чисті світлі костюми з натуральних тканин, захисні сітки на голову, всі металеві аксесуари необхідно зняти.

Метода вуликотерапії у дітей

1. Сеанс – не менше 30 хвилин (краще – 1-2 години), з поступовим збільшенням часу перебування на вуликах від 5 хвилин;
2. Курс – не менше 10 сеансів (краще – 20);
3. Кратність – щодня або через день;
4. Час проведення – через 2 години після їжі або за 2 години до їжі. Ідеальним є проведення сеансу вночі (найбільш сильний енергетичний вплив за рахунок присутності у вулику всієї бджолиної сім`ї, відповідність біологічним ритмам);
5. Сезон – будь-який. Але найкращий період – з середини березня до кінця вересня (поки є розплід).

Труднощі вуликотерапї в дитячій практиці

1. Діти чинять багато галасу, що негативно відбивається на стані бджолиної сім`ї, погіршується біоенергетичний вплив;
2. Діти бояться бджіл, що ускладнює психо-емоційний контакт з бджолиною сім`єю і послаблює оздоровчий ефект;
3. Батьки й лікарі, не володіючи інформацією про апітерапію та вуликотерапію, заперечують можливість їх застосування у дітей.

Висновки

Вуликотерапія, як один з напрямків апітерапії позитивно впливає на стани: а) основних систем життєзабезпечення організму дитини; б) реактивності та імунологічного статусу; в) адаптаційних можливостей; г) психоемоційної сфери; д) когнітивних функцій. Це підтверджується результатами порівняльного клінічного, інструментального, лабораторного та психологічного досліджень, а також тривалого спостереження в катамнезі за дітьми, які регулярно отримували вуликотерапію. Отже, вуликотерапія в дитячій практиці може з успіхом використовуватися не тільки як фізіотерапевтична процедура, але і як спосіб психосоматичної й ментальної біокорекції (поряд з такими напрямками оздоровлення розумною живою природою як іпотерапія, афалінотерапія та ін.).


В.В. Смирнова
Дитяча поліклініка № 6, м. Воронеж

Поділитись у соцмережах: